Сторінка вчителя-логопеда
Напрямки роботи вчителя – логопеда
1. Діагностичний напрямок
Діагностична робота вчителя-логопеда є складовою частиною комплексного вивчення дитини. Висновки логопедичного обстеження обов'язково співвідносяться з психологічними, лікарськими, педагогічними спостереженнями.
2. Корекційний напрямок
Корекційна направленість роботи вчителя-логопеда являє собою систему корекційного впливу на мовленнєву та навчально-пізнавальну діяльність дитини із мовленнєвими вадами. В залежності від структури мовного дефекту та ступеню його прояву будується змістовний напрямок корекційної роботи.
3. Аналітичний напрямок
Аналітичний напрямок передбачає аналіз впливу корекційної роботи на мовленнєвий розвиток логопата, та його оцінку, забезпечення взаємодії між фахівцями.
4.Консультативно-просвітницький та превентивний напрямок
Консультативно-просвітницький напрямок роботи вчителя-логопеда проводиться для надання допомоги батькам, педагогам з питань усунення існуючих мовленнєвих недоліків у дітей дошкільного віку.
5.Організацйно-методичний напрямок
Цей аспект діяльності вчителя-логопеда складається з підготовки та участі в (м)ПМПК, ОПМПК, методичних об'єднаннях, педагогічних нарадах, семінарах.
Взаємодія з батьками
Протягом року проведені консультації для батьків на теми:
«Щоб ротик був слухняним» (значення артикуляційної гімнастики в підготовці до постановки звуків, правила її виконання)
«Роль батьків у корекційній роботі. Як організувати заняття з дитиною дома»
«Підготовка руки дитини до письма. Вправи для пальчиків»,
Батьківський всеобуч «Граємо з дитиною всією родиною». (з практичним показом ігор та ігрових вправ на розвиток слухової уваги, фонематичного сприймання у дітей дошкільного віку). Практичні рекомендації оформлені у вигляді буклету і запропоновані батькам.
вчитель - логопед Цапенко С.А. і вчитель - логопед Єфіменко О. М. підтримують постійний взаємозвязок з батьками та надають консультації за потребою.
Методична скарбничка спеціалістів спеціалізованих груп
Вчителі - логопеди приймали участь у проведенні міського семінару-практикуму вихователів-методистів, вчителів-логопедів та вчителів-дефектологів, вихователів старших та спеціалізованих груп дошкільних навчальних закладів з питання «Формування мовленнєвої полікомпетентності дошкільника як одне із пріоритетних завдань всебічного гармонічного розвитку особистості дитини».
Провели для учасників семінару ігротренінг: «Скажеш ти обов’язково гарно, чітко кожне слово». З метою успішного розвитку і формування звуковимови дітей старшого дошкільного віку, а також закріплення навичок правильної вимови звуків для вихователів загальних груп були представлені корекційно – розвивальні ігри, спрямовані на закріплення «складних для вимови» звуків. Мовний матеріал рекомендований для використання вихователями в роботі з дітьми, які мають вади у вимові окремих звуків і не потребують спеціальної логопедичної допомоги. Запропоновані вправи стимулюють вживання правильного звука в повсякденно – побутовому спілкуванні, ігровій та навчальній діяльності, і допоможуть дитині здобути впевненості у власних можливостях. Вчитель - логопед Єфіменко О. М. на цьому семінарі показала заняття з розвитку зв’язного мовлення «Повчальна історія про друзів Білочки Квіточки» ( переказ казки «Двоє жадібних ведмежат»).
Разом із колективом авторів - вчителями-логопедами м. Новомосковська розробили практичний посібник для вчителів-логопедів, вихователів і батьків: «Складова структура слова: система корекційних ігрових вправ для дітей 4 - 7 років». У посібнику викладена система спеціальних ігрових вправ, які направлені на подолання порушень складової структури слова у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Лексичний матеріал, який представлений у вигляді різноманітних ігор і ігрових вправ, рекомендується використовувати в роботі з дітьми 4 – 7 року життя. Посібник також допоможе збагатити лексичний запас, удосконалити граматичну будову мовлення, розвинути фонематичне сприймання дитини.
Єфіменко О.М. провела семінар - практикум, на якому презентувала використання прийомів мнемотехніки в роботі вихователя.
Підготувала і провела міське методичне об’єднання вчителів - логопедів і вчителів - дефектологів, на якому презентувала свій досвід роботи по темі: «Використання прийомів мнемотехніки в логопедичній роботі», з практичним показом використання прийомів мнемотехніки на логопедичному занятті, проведене в корекційній групі з дітьми, що мають ЗПР. А згодом презентувала практичний посібник з розробками мнемодоріжок і мнемотаблиць для індивідуальної та підгрупової роботи на етапі автоматизації та диференціації звуків представлених у скоромовках і у зв’язному мовленні.
Виступила на ІІІ засіданні міського методичного об'єднання вчителів-логопедів та вчителів - дефектологів , поділившись своїм досвідом роботи по темі: “Використання кінезіологічних вправ у логопедичній практиці”, вчитель-дефектолог Касьяненко О.Д. презентувала власну систему роботи з дітьми спеціалізованих груп.
Нові інформаційні технології стали перспективним засобом корекційно-розвиваючої роботи з дітьми, що мають порушення мови.
Комп’ютерні технології здатні оживити важкий і тривалий корекційний процес за рахунок новизни, реалістичності і динамічності зображення, використання анімованих зображень, відеоматеріалів, аудіозаписів. Вчителі - логопеди КЗ ЗДО успішно використовують мультимедійні презентації та комп'ютерні логопедичні ігри на індивідуальних та підгрупових заняттях. В логопедичних кабінетах створена різноманітна добірка комп’ютерних ігор і презентацій по формуванню лексико – граматичних категорій і по автоматизації основних груп звуків. Також самостійно виготовляють мультимедійні презентації.
В тісному контакті з вихователями продовжують працювати вчителі-логопеди Цапенко С.А., Єфіменко О.І. та вчитель-дефектолог Касьяненко О.Д., які глибоко розкривають зміст проблемних питань: «Особливості навчання елементів грамоти дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями», «Формування і вдосконалення навичок словотворення та словозмінення у дітей з ЗНМ», Діагностика та корекція психічних та пізнавальних процесів у дітей з порушенням мовлення та психічних процесів".
Власними напрацюваннями та методичними наробками спеціалісти діляться і презентують вихователям та батькам загальних груп. Надають індивідуальні консультації за потребою. На батьківських всеобучах проводять просвітницьку роботу по залученню батьків до процесу навчання, розвитку та виховання дітей. Були висвітлені такі теми: "Значення артикуляційної гімнастики в роботі по постановці звуків", поради батькам "Слухняні пальчики", "Мова дорослих - взірець для наслідування", "Розвиток фонематичних процесів", "Виховання та навчання без насильства" та інші. Проведено серію занять-презентацій "Подорож у країну Звукляндію", "Телепузики в країні Звукляндії".
Велика увага приділяється сенсорно-моторному розвитку, так як велике значення у розвитку психічних процесів має розвиток дрібної моторики. З дітьми створювались немало творчих колективних робіт: "Новорічний настрій", "Моє місто", Космічний простір", "Зимові снігопади" з використанням нетрадиційних технологій образотворчості. Використання нетрадиційних вправ та ігор для розвитку дрібної моторики: ниткографія, Су-Джок терапія, манкотерапія, "Чарівні кришечки", "Вправні пальчики", "Доповни силует прищепками", "Казкова шнурівка", "Бабусине намисто".
Активно залучають до співпраці батьків. Після проведених всеобучів, відкритих занять та практичних рекомендацій спостерігається зацікавленість батьків та бажання працювати індивідуально з власною дитиною.
А ще мовленнєві вади призводять до порушень і затримки загального розвитку дитини, спричиняють труднощі у сприйманні та аналізі як навчального матеріалу, так і реальних подій. Тому ми, вчителі-логопеди, завжди попереджаємо батьків і вихователів, намагаючись застерегти їх від легковажного ставлення до проблем мовлення їхнього малюка. Сьогодні я вам надам деякі рекомендації відносно формування звукової сторони мовлення, правильної звуковимови. Це одна із найважливіших і найпомітніших сторін нашого мовлення, адже мовлення – це складна багатостороння система, яка складається із декілька компонентів (лексики, граматики, фонетики…)
Після проведеного обстеження вихователь планує свою роботу по формуванню звуковимови, в якій передбачає роботу по закріпленню того чи іншого звука або його визиванню. Ця робота проводиться як частина заняття з мовленнєвого спілкування або як індивідуальна робота з окремими дітьми. Звичайно, без допомоги батьків не обійтися, адже вони теж повинні звертати увагу на вади звуковимови і намагатися допомогти дитині їх усунути. Тому вихователь повинен повідомити батьків про результати обстеження звукової сторони мовлення і розповісти, що, як і для чого треба робити.
- Суфіксальний – спосіб творення слів за допомогою словотворчих суфіксів: дуб – дубок, вітер – вітерець, читати – читання.
- Префіксально – суфіксальний – спосіб творення слів шляхом одночасного приєднання до твірної основи словотворчих префіксів і суфіксів: брова – надбрівний, межа – безмежний, тиша – затишок.
- Основоскладання – спосіб творення слів шляхом поєднання твірних основ кожного зі слів, що входять до базової сполуки: хмарочос - хмари, чесати, лісостеп – ліс і степ, кисло – солодкий – кислий і солодкий.
- Дитина повинна чути граматично – правильне мовлення, тому що вона наслідує мовленню оточуючих. І якщо дорослий говорить неправильно, то і дитина буде говорити так же.
- Потрібна постійна увага до граматичної сторони мовлення дітей і виправлення їх помилок. Це необхідно для того, щоб діти засвоювали правильні граматичні форми, а також виправлення помилок спонукає тому, що діти починають усвідомлювати, як треба правильно говорити.
- В тих випадках, коли граматичні категорії широко поширені в мовленні дитини, доцільно проводити спеціальні вправи і д / ігри.
- Вибір дидактичної вправи або гри повинен бути обґрунтований необхідністю вправляти дитину у тому, чим вона ще погано володіє;
- Педагог кожного разу повинен чітко бачити дидактичне завдання, т. б. яку граматичну категорію буде відпрацьовувати ( наприклад: д/г на засвоєння середнього роду іменників ; або на засвоєння закінчень іменників множини родового відмінку; або д/впр. на засвоєння форм дієслів ).
- Матеріал добирається так, щоб в ньому були не тільки слова однієї граматичної форми або граматичної категорії в яких діти роблять помилки, але й близькі до них форми і категорії, уже засвоєні дітьми. Відпрацьовуючи помилки при вживанні іменників середнього роду, для д/гри бажано дібрати слова не тільки середнього роду, алей чоловічого і жіночого, щоб діти мали можливість співвіднести, порівняти, виділити слова середнього роду серед інших і відчути особливості цих слів.
- Матеріал д / ігор повинен дути добре знайомий дітям;
- В іграх бажано використовувати наочність: іграшки, предметні і сюжетні картинки.
- розмовляти мовою партнера – доступною, зрозумілою, знайомою;
- поважати партнера, підкреслювати його значущість – проявляти повагу, брати до уваги пропозиції, враховувати знання і можливості, схвалювати досягнення.
- підкреслювати спільне – схожість інтересів, цілей, завдань, планів, думок,точок зору.
- проявляти інтерес до проблем партнера – інтерес явний, виражений за допомогою слів, дій, учинків.
- педагог має бути взірцем для дітей. Проте лише спілкування з однолітками створює умови для мовленнєвої творчості та прояву індивідуальності кожної дитини.